Місія Державної Інспекції Праці
Місією Державної Інспекції Праці є ефективне забезпечення дотримування трудового права, в тому числі безпеки і гігієни праці методом результативного та цільового контролю та превентивних заходів, спрямованих на зменшення ризиків нещасних випадків і шанування законів про працю.
Завдання Державної Інспекції Праці виникають з багатьох нормативних актів. Однак найважливіші завдання викладені в статті 10 Закону від 13 квітня 2007 року про Державну Інспекцію Праці. До її основних завдань належить:
- нагляд та контроль за дотриманням положень трудового законодавства, зокрема правил охорони здоров'я та техніки безпеки на роботі, положень, що стосуються трудових відносин, винагороди за працю та інших виплат, що виникають внаслідок трудових відносин, робочого часу, відпустки, прав працівників, пов'язаних з вихованням дітей, працевлаштування молоді та осіб з інвалідністю;
- контроль за легальністю працевлаштування та виконанням іншої оплачуваної роботи;
- контроль за легальністю працевлаштування та виконанням іншої оплачуваної роботи іноземцями;
- вжиття заходів щодо запобігання та зменшення ризиків у робочому середовищі, зокрема:
- вивчення обставин і причин нещасних випадків на виробництві та контроль за застосуванням заходів щодо запобігання цим випадкам,
- аналіз причин професійних захворювань та контроль за застосуванням заходів щодо профілактики цих захворювань,
- ініціювання досліджень у сфері дотримання трудового законодавства, зокрема охорони здоров'я та безпеки на роботі,
- ініціювання проектів у питаннях охорони праці в індивідуальному сільському господарстві,
- надання консультацій щодо зменшення ризиків для життя та здоров'я працівників, а також дотримання трудового законодавства;
- вжиття превентивних та промоційних заходів щодо забезпечення дотримання трудового законодавства;
- право вносити позови, а за згодою відповідної особи брати участь у провадженні в суді з питань праці, у випадках встановлення існування трудових відносин;
- притягнення до відповідальності правопорушників проти прав працівника, визначених у Кодексі законів про працю та інших законах, а також участь у провадженні у цих справах як державного позивача;
- контроль за виплатою заробітної плати в розмірі, що випливає з мінімальної погодинної ставки, відповідно до положень Закону про мінімальну заробітну плату за працю від 10 жовтня 2002 року (Журнал законів 2020, п. 2207);
- виконання завдань, зазначених у Законі від 10 червня 2016 року про делегування працівників в рамках надання послуг (Журнал законів 2021 р. п. 1140).
Однак діяльність Державної Інспекції Праці не обмежується лише до перевірок дотримання трудового законодавства та легальності працевлаштування. Важливою частиною діяльності є проведення превентивних заходів, пропагування та освіта, спрямована на підтримку процесу формування культури безпеки та створення здорових, безпечних умов праці на польських підприємствах та підвищення ефективності здійснувальної контрольно-наглядової діяльності.
Найбільш важливими превентивно- промоційними ініціативами є:
- соціальні кампанії у сфері безпеки та гігієни праці, які привертають увагу аудиторії до загроз та ризиків, присутніх у робочому середовищі,що надають знання для створення безпечних умов праці та сприяють формуванню позитивного ставлення працівників до безпеки та поваги до законодавства;
- превентивні програми, що дозволяють роботодавцям отримувати безпосередню підтримку від інспекторів та спеціалістів інспекції праці у їхніх зусиллях щодо поліпшення умов праці, а також скористатись безкоштовними спеціалізованими курсами;
- освітні та інформаційні заходи, спрямовані на сектори з підвищеними ризиками нещасних випадків, а також ті, в яких інспектори праці фіксують велику кількість порушень під час інспекційної діяльності;
Ці заходи, хоча і відрізняються характером, часом реалізації і групами користувачів, проте мають одну мету. Надають роботодавцям можливість отримати інформаційну підтримку під час виконання обов'язків у сфері створення безпечних умов праці, а працівникам надають необхідні знання у сфері охорони праці.
Відповідно до Закону від 13 квітня 2007 року про Державну Інспекцію Праці перевіркам підлягають роботодавці, а у сфері охорони здоров'я та безпеки праці та легальності працевлаштування також підприємці та інші організаційні одиниці, які не є роботодавцями, для яких роботу виконують фізичні особи, у тому числі самозайняті особи, незалежно від підстави для виконання цієї праці. Перевірці Державної Інспекції Праці також підлягають:
- Суб'єкти, які надають послуги посередництва праці, консультування з персоналу, консультування щодо зайнятості, та тимчасової праці згідно статті 18 част. 1 Закону від 20 квітня 2004 року про сприяння працевлаштуванню та установах ринку праці (Журнал законів 2022 р., п. 690, зі змінами) - щодо дотримання зобов'язання, зазначеного в статті 10част. 1 пункт 3 літ. d та e Закону про Державну Інспекцію Праці;
- Суб'єкти, зазначені у статті 18c Закону від 20 квітня 2004 року про сприяння працевлаштуванню та установах ринку праці, зокрема добровільні трудові служби, центри і клуби соціальної інтеграції, спеціалізовані військові органи, зазначених у положеннях про військову службу професійних солдатів, а також іноземні підприємці з держав-членів Європейського Союзу, країн Європейського Економічного Простору, які не належать до Європейського Союзу, і держав, які не є учасниками Угоди про Європейський Економічний Простір, - щодо дотримання умов, викладених у статтях 19c, 19d, 19fa, 19ga, 85 част. 2 та 85a Закону від 20 квітня 2004 року про сприяння працевлаштуванню та установам ринку праці;
- Підприємці, до яких застосовуються положення Закону від 10 січня 2018 року про обмеження торгівлі у неділю і святкові дні і на деякі інші дні (Журнал законів 2023 року, п. 158),
- Роботодавці, які делегують працівників на територію Республіки Польща в обсязі, визначеному Законом від 10 червня 2016 року про делегування працівників в рамках надання послуг,
- підприємці або інші організаційні одиниці, для яких в ході своєї діяльності виконується замовлення або надаються послуги виконавцем замовлення або надавачем послуг - щодо виплати таким особам винагороди в розмірі, що виникає з мінімальної погодинної ставки, відповідно до положень Закону про мінімальну заробітну плату за працю від 10 жовтня 2002 року
- роботодавці, про які йдеться у статті 2 част. 1 пункт 21 Закону від 4 жовтня 2018 року про плани капіталу працівників (Журнал законів 2023 року п. 46) - в межах зобов'язань, що випливають з положень цього закону.
З метою виконання своїх завдань органам Державної Інспекції Праці надано повноваження здійснювати контрольну діяльність щодо суб'єктів, для яких фізичними особами виконується робота, незалежно від підстав для її виконання, та можливість застосовувати засоби правового захисту у разі виявлення порушення трудового законодавства або положень, що стосуються легальності працевлаштування, зокрема:
- видавати наказ про усунення виявлених порушень протягом встановленого терміну у разі, якщо порушення стосуються законів про безпеку і гігієну праці або техніки безпеки;
- видавати наказ призупинити роботу або діяльність, якщо порушення спричинює загрозу життя або здоров'я, наказу змінити вид праці або посаду працівників або інших осіб, прийнятих на роботу, всупереч законів щодо забороненої, шкідливої або небезпечної роботи, якщо працівники (або особи, що працюють на іншій основі ніж трудовий договір) не мають відповідної кваліфікації;
- керувати працівників або інших осіб до виконання іншого виду праці, якщо вони були допущені до праці всупереч чинному законодавству, тобто до виконання забороненої, шкідливої або небезпечної праці без відповідної кваліфікації;
- видавати наказ про припинення експлуатації машин і обладнання, якщо їх експлуатація призводить до безпосередньої загрози життю або здоров'ю людей;
- видавати наказ про заборону виконання праці або діяльності в місцях, де стан умов праці становить безпосередню загрозу життю або здоров'ю людей;
- видавати наказ про припинення діяльності або діяльності певного типу, якщо стан безпеки і гігієни праці загрожує життю або здоров'ю працівників або фізичних осіб, які виконують роботу на іншій основі, ніж у трудові відносини, включаючи самозайнятих осіб;
- видавати наказ про визначення обставин і причин аварії у визначений термін;
- видавати наказ про виконання досліджувань і вимірювань шкідливих і обтяжливих факторів в робочому середовищі у випадку порушення режиму, методів, типу або частоти виконання таких досліджень і вимірювань або необхідності визначення виконання робіт в специфічних умовах;
- видавати наказ роботодавцю виплатити винагороду за роботу, а також інші виплати, які прислуговують працівнику;
- надати постановлення або видати наказ у разі, якщо встановлено інші порушення, ніж ті, що згадані вище, аби вони були виправлені, а також встановлення відповідальності для винних осіб;
- видавати наказ про включення посади, на якій працює працівник до обліку робочих місць, де робота виконується в особливих умовах або особливого характеру (праця підвищеного ризику), про які йдеться в Законі від 19 грудня 2008 року про ранню спеціальну пенсію (Журнал законів 2023 року, п.164), її виключення з обліку та коригування записів, внесених до цього обліку – згідно з вище вказаним законом;
- видавати запити для усунення порушення щодо виплати винагороди в розмірі, що виникає з мінімальної погодинної ставки, відповідно до положень Закону про мінімальну заробітну плату за працю від 10 жовтня 2002 року;
- накладати штрафи та направляти подання про покарання до суду;
- накладати штрафи на суб'єкти, які здійснюють автомобільні перевезення або іншу діяльність, пов'язану з цим перевезенням, з порушенням обов’язків або умов автомобільного перевезення, а також на суб'єктів, зазначених у Законі від 13 квітня 2016 року про систему оцінювання відповідності та нагляду ринку (Журнал законів від 2022 року, п. 1854), за введення в обіг або введення в експлуатацію товару, що суперечить законодавству.
Крім того, Головний Інспектор Праці має право надавати та відкликати повноваження оцінювача з питань безпеки і гігієни праці.